В третье тысячелетие с мотивированной Властью!

УНКМО – шантаж національного масштабу

З кожним роком прийняття головного фінансового документу держави дедалі більше перетворюється на політичне шоу. Виставу по вибиванню окремого рядка на  фінансування в державному бюджету.

Ідеал нової України втрачено , а на політичній арені як був, головним залишився принцип збагачення шляхом перерозподілу соціального достатку у власних цілях. Не відстають від цього й молоді. Прикриваючись гаслом захисту інтересів молоді, виникла ціла плеяда молодіжних організацій. Головним джерелом заробітку яких є витягування коштів з Державного бюджету.

З часом, завдяки особливо тісними зв'язкам з Павлом Лазаренком одна з таких організацій — Український Національний Комітет Молодіжних Організацій — вибилася з-поміж інших і стала найбільшим отримувачем коштів з Державного бюджету на молодіжні проблеми. УНКМО –   – об`єднує більшість оцих самих горе молодіжних організацій, в які, за статистикою (що розповсюджується УНКМО), входить 65% молоді. Але запитайте пересічну молоду людину: що таке УНКМО? — вона не зможе вам відповісти. Однак протягом останніх 5 років в Україні існувала практика включення цієї організації окремим рядком в частину видатків Державного бюджету.

Неорганізованість молодіжного руху та його відносна свобода на початку становлення української політичної системи нині обернулася на регулювання молодіжної політики колишніми комсомольцями. Тими, хто не змогли посісти більш поважного становища в суспільстві. Теперішній голова УНКМО, Володимир Рябіка, керує Комітетом за старими принципами комсомолу, хоча вже давно вийшов з комсомольского віку. Віднедавна він є ще і, державним службовцем, фактично одержавивши свою громадську організацію. Будь-яка людина, зайшовши до щойно відремонтованого приміщення УНКМО на Андріївському   узвозі, подивившись на відгодований величезний апарат, який керує молодіжним рухом, здивується, за рахунок чого вони живуть. І з кожним роком Рябіка вимагає на це все більшого бюджету. Розпочавши з 2 мільйонів гривень, які виділялися на нього декілька років тому, сьогодні він вимагає у 25 мільйонів. Кожного року  суми, які виділялися на УНКМО збільшувалися у 2-3 рази. ЦЕ підкріпляється гаслом : “Молодь вимагає! “

Останній крок УНКМО у великій справі збільшення власного фінансування –організація молодіжного багатотисячного мітингу під стінами Кабміну. 

Для української політичної кухні такі масові акції не новина. Подібний шантаж став невід'ємною частиною політичного процесу.  Як тільки постає питання виділення державних фінансів одразу на майданах з'являється керований зацікавленими держчиновниками народ. УНКМО вже мало досвід проведення подібних акцій. Для організації мітингів раніше використовувався адміністративний ресурс. Це коли студенти в примусовому порядку знімалися з пар та відправлялися на захід, організований під молодь (згадайте свої піонерські лінійки і т.п.).

25 мільйонів не іграшки —  і організація останньої акції носила інший характер. 2 тисяч чоловік приведених комсомольцями з УНКМО під стіни Кабміну і які так гаряче вимагали відставки віце-прем`єра Єханурова навряд чи знали, чому саме віце-прем`єра так незлюбили комсомольські вожаки. Та УНКМО  не і переймало щоб студенти розібралися з молодіжною політикою. Адже на кожного, хто прийшов на мітинг УНКМО виділяло 15 гривень готівкою.

За підрахунками спостерігачів та тих, хто брав участь в організації даної акції, тільки на те, щоби зібрати людей на мітинг УНКМО викинуло близько 30 тисяч гривень. Саме така сума виходить, якщо помножити 15 гривень (саме таку суму отримував за одну людину координатори, що набирали студентів для участі в акції в студмістечках на Ломоносова та в КПІ) на кількість у 2 тисячі, що стояла біля Кабміну.  Якщо додати вартість виготовлення плакатів (що були виконані досить професійно, що говорить про залучення художників) та виготовлення інших приколів (чучел і т.п.) та організацію кампанії в пресі загальна сума становить 50 тисяч гривень. Це велика сума готівкою. Однак звідки вона могла взятися у звичайних державних чиновників та тих, “хто присвятив своє життя роботі з молоддю”?..

Чому УНКМО пішло на викидання такої великої суми грошей для проведення мітингу? Навіть найбільші українські партії при проведенні подібних акцій виходять з менших сум.

Насамперед це пов`язано з тим накалом якого досягла боротьба між головним конкуруючими групами, що існують в галузі державної молодіжної політики і борються за доступ до можливості використовувати бюджетні кошти.

Нагадаємо що останні 3 роки УНКМО бореться за збільшення своєї частки в державному бюджеті. І досягло в цьому неабияких результатів.  Не  малу роль в цьому зіграло і те, що лідери молодіжних організацій багатьох політичних партій змогли знайти своє місце в УНКМО та отримувати певні дивіденди з залучених бюджетних коштів. З початком процесу прийняття бюджету, “комсомол” більшості політичних партій нагадує депутатам своїх фракцій про необхідність внесення УНКМО до бюджету та збільшення суми, що надається на молодіжні організації.

Але частина так званих молодих політиків не знайшла порозуміння з керівництвом УНКМО і проводить роботу по лобіюванні власних інтересів в бюджеті. Виникає звичайна ринкова конкуренція.

Ситуація весь час погіршувалася у зв`язку з постійними випадками нецільового використовування коштів призначених на молодіжні програми або і його відкритого відмивання, про свідчили матеріали перевірок КРУ

З приходом Уряду Ющенка посилилася угрупування лідерів молодіжних організацій нової хвилі, тих, хто не мав відношення до Комсомолу. Головним протектором цього угруповування і став Юрій Єхануров. Він сподівався створити силу альтернативну УНКМО. І ункмістити пообіцяли, що він за це поплатиться

Єхануров слабко уявляв ситуацію в молодіжній політиці. Існує, ще одна сила яка визначає ситуацію з молоддю – Рада з молодіжної політики при Президентові України, яку очолює відомий адвокат Віктор Медведчук. Обійнявши цю посаду, Голова СДПУ(о) активно взявся за роботу з молоддю. І перша його велика перемога -перетаскування у свій табір Володимира Рябіки – незмінного Голови УНКМО. Під Медведчуком комітет почав збільшувати свій вплив, вдалося провести потрібний закон, збільшити суму фінансування в бюджеті, зменшити завдяки Молодіжній Раді  вплив інших угрупувань.

В свою чергу, Рябіка зробив все щоб передати УНКМО безпосередньо під контроль найодіознішого фінансово-олігахічного трасту України, політичним крилом якого є СДПУ(о). Голови більшості обласних організацій УНКМО є людьми Медведчука і працюють на збільшення впливу СДПУ(о).

Цікавим є і сам процес отримання фінансування молодіжними організаціями .

Перш за все це ті організації, що входять до УНКМО (а це далеко не всі МГО, що діють в Україні). По-друге, як і всюди в нашій державі розподіл коштів досяг відверто злочинного забарвлення.

В приватних розмовах отримувані коштів з УНКМО жаліються на побори влаштовані керівництвом УНКМО.

Отримувач бюджетних коштів має готівкою віддати керівникам УНКМО так званні “членські внески”. В середньому вони становлять 10 % від суми, що снадійшла  на рахунок. Але не завжди. Наприклад організації близькі до Руху сплачують всього 5 відсотків (це пояснюються особистим впливом Кириленка та роллю Руху при проштовхуванні УНКМОвського бюджету. А деякі, як наприклад Об`єднання студіюючої молоді “Зарево”, що не має структур і з якою в УНКМО мало рахуються віддає всі 15 %. Відповідно УНКМО крізь пальці дивиться на те, що робить з цими коштами конкретна молодіжна організація.

Так чи інакше, керівництво УНКМО вдається акумулювати не малі кошти, які дозволяють розміщувати замовні статті, організовувати акції тиску,  вести активну політичну боротьбу щоб вибивати все нові і нові кошти. В чому полягає роль УНКМО в молодіжному русі і в житті української молоді взагалі зрозуміти досить важко. Крім роздачі коштів та проведення масштабних масових заходів організація  більше нічим не прославилася

Але це не заважає Рябіці мріяти про нові обрії виходу на політичну арену. Після призначення заступником голови Департаменту з молодіжної політики, спорту та туризму його новою ціллю є попадання до крісла народного депутата. Попередня спроба була   невдалою. Не зважаючи на величезні кошти кинуті на один з округів Києва (район гуртожитків КУ ім. Шевченка) йому не вдалося перемогти Терьохіна, за якого проголосували студенти.        

Для Володимира Рябіки, якому таки прийдеться коли-небудь поступитися своїм місцем (вік вже давно не той) надзвичайно важливо потрапити до списку якоїсь партії. І скоріше за все це буде СДПУ(о). Це буде вигідно і Віктору Медведчуку. За інформацією розповсюдженою Володимиром Березовським – колишнім заступником Рябіки, що відійшов від УНКМО, молодіжні організації вже зараз різноманітними шляхами примушують показувати свою лояльність до СДПУ(о). Часом  відверто погрожуючи та вимагаючи підтримки. 

Вплив УНКМО значно зріс після відставки   з поста прем`єр-міністра Валерія Пустовойтенка, що в свій час витягнув на поверхню так званий Молодіжний уряд Костянтина Захаренка. В той же час неабияку роль у посиленні позицій УНКМО зіграла президентська кампанія-99, коли завдяки Медведчуку УНКМО вдалося зайняти місце головного борця за привернення молодіжних голосів на сторону Леоніда Кучми. І хоча результати роботи УНКМО в цьому напрямку є досить, сумнівними (заслуга по роботі з молоддю належить все ж таки московським іміджмейкерам та ректорам вузів), УНКМО весь час нагадує про свою неабияку роль у перемозі Леоніда Кучми. Однак усі залишилися задоволеними — величезними суми, які були розкрадені по дорозі до молоді, якій вони призначалися  УНКМО поділилася з потрібними людьми.

Хоча прийняття бюджету на певний час об`єднало лави ункмістів, не варто скидати з рахунків розбіжності і в самому керівництві УНКМО. Багато хто і там розуміє, що з подібним іміджем далеко не поїдеш, а закулісні ігри конкурентів от-от можуть увінчатися успіхом. Тому найближчим  часом не виключені нові пригоди з модерними комсомольцями.

Однак   влаштувати розкол в комітеті зовсім нелегко. Основою УНКМО є люди особисто віддані Володимиру Рябіці. Перш за все це Вадим Точений – його колишній водій, а тепер заступник, якого було поставлено головою Київського обласного комітету молодіжних організацій та бухгалтер Рябіки - Зелінський, який відповідає за рух як бюджетних коштів, та за конфіденційною інформацією за чорну готівку, якою фінансуються акції, на зразок тої, що була проведена біля Кабміну.

Варто звернути увагу, що молоді корупціонери є чітким дзеркалом старшого покоління. Вони не мають чіткої ідеологічної забарвленості: ще вчора Рябіка тісно співробітничає з О. Морозом, потім з Лазаренко та Ткаченко, сьогодні – найбільш вигідним став Медведчук. Лідери ж організацій, як правих так і лівих, що входять до УНКМО беруть участь у всій “роботі” УНКМО отримуючи свою частку фінансування, віддаючи потрібний відсоток та голосуючи за визначені Рябікою рішення.

Варто відзначити, що сьогодні серед ункмістів відбувається певна паніка, адже ясно що незабаром молодіжний МММ рухне. А що робити якщо в один прекрасний момент все це набридне правоохоронним органам. Особливо враховуючи ненависть з якою пересічні громадські організації ставляться до УНКМО,

Окрему статтю можна написати і про життя сучасних УНКМО-комсомольців. Пересічна молодь і уявити не може про ті сауни, фуршети та оргії, що влаштовуються лідерами молодіжних організацій під час так званих конференцій та семінарів з проблем молодіжної політики. Часом взагалі не зрозуміло  який результат  окрім цієї “неофіційної частини” мають всі ці зразки комсомольського відпочинку.

Аналогічно зарекомендувала себе УНКМО і на міжнародній арені. Ставка європейських структур на молоде покоління була їм на руку. Представивши себе виразником інтересів молоді та  не державною, а перш за все громадською організацією їм вдалося спрямувати на себе чималі фінансові потоки, що виділялися на різноманітні молодіжні програми. Донорські структури не відразу оговталися від отриманого результату. А через деякий час УНКМО ( структуру, що монополізувала представництво української молоді на міжнародному рівні) було виключено з багатьох європейських та міжнародних молодіжних структур.

З чого почався шлях легендарного Володимира Рябікі? Колись починав, як і кожен комсомолець власний бізнес. Стартом була громадська організація “Всеукраїнська молодіжна морська ліга”, що за довідниками УНКМО нараховує близько 100 000 членів і про фактичну роботу з молоддю якої мало хто чув. На початку 90-х, вибивши собі пільги, що було реальним на той час завдяки комсомольському минулому Ліга зайнялася операціями  з морепродуктами. Після того, як бізнес на бюджеті став прибутковіше, пішов до УНКМО. А ось  чи буде колись кінець ході цього “господаря життя”?

Чому молодіжна політика стала пристанищем для різноманітних авантюристів і де ті, хто може, а можливо вже працює з молоддю? Зрозуміло, що для того щоб проводити такі операції, які робить УНКМО треба мати непогану ділову жилку і вона безперечно у хлопців є.  Але чому вони не займаються реальним бізнесом. Й звідки з'явиться нова українська людина, якщо  найлегший варіант заробити гроші в цій країні , робити так як роблять усі — взяти з бюджету. Через пару років в Україні може сформуватися покоління нової молоді, якою буде керувати не американська мрія а-ля Генрі Форд, а українська а-ля Павло Лазаренко. Бережись тоді Америко, Рябіки грядуть!

О. Самарський

chronucle@ukrpost.net